Злітає голуб миром полонений,
Нема для нього жодних перешкод.
У небі він, як чародій натхненний,
Літає він омріяним прекрасним,
Піднявши вість з мирними словами.
Як символ миру з покликом незгасним,
До людей із щирими серцями.
У нього мова словом небагата,
Підкорить всі народи і без слів.
Зуміє слово миру передати,
Для спільних мрій, думок і почуттів.
Сідає голуб миру на доріжку,
Яка його в обійми прийняла,
Прозорі краплі освіжають ніжки,
Які земля ріднесенька дала.
Узявши сили у земних краплинах,
Піднявши вість непохитну й щиру.
Що має стукіт від сердець єдиних,
Над землею лине. Голуб миру.
Давиденко Іван